В клінічній практиці досить часто зустрічаються захворювання, спричинені стресом. Найбільш чутливими до стресу є наднирники. Наднирники - це парні ендокринні залози, які знаходяться над нирками та регулюють важливі процеси в організмі: обмін речовин, водно-сольовий обмін, продукцію статевих гормонів та гормонів стресу. Саме від них (наднирників) залежать наша виносливість, опірність та енергопотенціал. Зниження функції наднирників виникає тоді, коли організм не здатний компенсувати стрес або відновитися після нього.

​

Розрізняють 4 основні категорії стресу:

-фізичний стрес (тривала праця та фізичне навантаження, дефіцит сну);

-хімічний стрес (дефіцит води та нутрієнтів, радіація, токсичні метали, вплив патогенів, алергії, непереносимість продуктів);

- тепловий/холодовий стрес (перегрівання/переохолодження);

- емоціональний (депресія, тривога).

​

Як стрес впливає  на людину?

У своїх ранніх дослідженнях Ганс Сельє відкрив певну послідовність реакцій/стадій, які виникають у відповідь на хронічний стрес. Ця послідовність отримала назву  - Загальний Адаптаційний Синдром ЗАС (General Adaptation Syndrom). 

​

В ЗАС розрізняють 3 стадії:

1. Стадія тривоги, яка супроводжується потужним сплеском активності надниркових залоз - гіперадренія. За умов усунення дії стресогенних факторів та створенні умов для відновлення організму протягом 1-2 діб, стадія тривоги може завершитися. За відсутністю таких умов  - стадія тривоги переходить у стадію опору.

2. Стадія опору (резистентності) - це стадія адаптації та перебудови наднирників в умовах стресу. Вона  супроводжується реакціями гіпер- та гіпоадренії, може тривати місяцями або навіть роками. Якщо стрес-фактори продовжують впливати на організм і вони тривалі та потужні, то стадія опору переходить в стадію виснаження.

3. Стадія виснаження характеризується тим, що організм втрачає здатність адаптуватися до довготривалої дії стресу. Стійка гіпоадренія проявляється різноманітними клінічними симптомами дефіциту енергії в організмі, яку можна назвати синдромом функціональної гіпоадренії.

​

Як запідозрити та виявити знижену функцію наднирників (гіпоадренію)?

Синдром функціональної гіпоадренії може залежати від того, яка з функцій наднирників була найбільше враженою, проте найчастіше супроводжується скаргами на погане самопочуття, дефіцит енергії, загальну слабкість, головокружіння, низьку працездатність, значне погіршення самопочуття в другій половині дня. Такі ж скарги також можуть бути обумовлені й іншими фізіологічними станами чи захворюваннями, але гіпоадренію слід вважати однією із основних причин появи вище перерахованих скарг, особливо після перенесеного стресу.

​

Люди із зниженою функцією наднирників часто вживають різноманітні "тоніки" (каву, чай, колу, енергетичні та алкогольні напої тощо) щоб "підбадьорити" організм, а також полюбляють цукор, солодощі, фрукти, компенсуючи ними низький рівень цукру крові. З часом це приводить до формування залежності від "тоніків" та солодощів.

​

До захворювань чи симптомів функціональної гіпоадренії відносять: бронхіальну астму, хронічні захворювання верхніх дихальних шляхів, коліт, ревматоїдний артрит, ожиріння, набряк, депресія, висипи на шкірі, виразки шлунку та 12-палої кишки, головний біль, серцебиття, непритомність, порушення процесів навчання та засвоєння матеріалу.

​

Клінічні прояви функціональної гіпоадренії:

• Артеріальна гіпотонія, яку виявляють у 88-90% хворих.

• Позитивною є проба Шеллонга, яка підтверджує постуральну гіпотензію.

• Психічна та фізична астенізація.

• Гіперпігментація шкіри.

• Статева дисфункція.

• Ніктурія.

• ​

Для виявлення функціональної гіпоадренії необхідно провести клінічні тести наднирників та проаналізувати результати лабораторних досліджень. Тільки комплексне обстеження дає змогу правильно оцінити стан наднирників.

​

Наші спеціалісти володіють методами діагностики та лікування захворювань, які спричинені стресом. Вони зможуть підібрати адекватне лікування та допоможуть у відновленні функції виснажених наднирників. Звертайтесь і ми допоможемо!

 

 

Клінічні тести зниженої функції наднирників:

1. Постуральна/ортостатична гіпотензія.  В нормі артеріальний тиск підвищується на 5-10 мм.рт.ст.. При постуральній гіпотензії вставання з положення сидячи артеріальний тиск не міняється або падає. Кровоносні судини не можуть скорочуватися через низький рівень кортизолу/адреналіну.

2. Парадоксальна реакція зіниць ока на світло. В нормі яскраве світло, яке направлена на око, приводить до звуження зіниці ока протягом 30 секунд. При зниженій функції наднирників (гіпоадренії) спостерігається протилежна реакція - зіниця ока не звужується, а розширюється до 30 секунд.

3. Біль по внутрішній поверхні колінного суглоба(-ів).  Внутрішня поверхня колінного суглоба - це місце дистального прикріплення кравецького та тонкого м'язів, які через вісцеро-моторні взаємозв'язки асоційовані з наднирниками. При дисфункції наднирників виникає зниження тонусу вищеназваних м'язів і перенапруження сухожилків цих м'язів в місцях їх прикріплення. При пальпації виникає біль по внутрішній поверхні колінного суглобу.

4. Біль в нижній частині спини, як результат нестабільності крижово-клубових з'єднань. Причині болю - слабкість (гіпотонія) кравецького та тонкого м'язів (проксимальні місця прикріплень до тазу).

5. Різка та наростаюча втома в другій половині дня, яка обумовлена низьким рівнем цукру крові/кортизолу  . У здорових людей максимальний рівень кортизолу зранку,  але протягом дня рівень кортизолу природно зменшується в 2-5 разів. Тому при виснажених наднирниках, коли рівень кортизолу низький, природне зменшення кортизолу у відповідності до циркадних ритмів, ще більше зменшується і призводить до появи наростаючої втоми у другій половині дня.

6. Низький артеріальний тиск та потяг до соленої та підсоленої їжі, який обумовлений  низьким рівнем альдостерону, натрію та води.

7. Позитивний тест Рогова. Болючість головки 12 ребра при пальпації хребцево-реберного з'єднання з однієї або обох сторін.

 

Лабораторні тести оцінки функції наднирників:

• Визначення рівня 17-гідрооксикортикостероїдів  та 17-кетостероїдів в сечі.

• Визначення рівня кортизолу та альдостерону в сироватці крові.

• Визначення співвідношення ДГЕА/кортизол в крові або слині.

• Визначення АКТГ (адренокортикотропний гормон).

 

Автор Циркот Ігор